: НЕказки про Диявола

Сатана

Супротивник Бога, в людській уяві він вже давно має вигляд казкового або навіть міфічного персонажа з банальними рогами та ратицями. Більше того, трапляється й таке, що навіть ті, хто визнають себе практикуючими християнами (католиками, православними тощо) звикли ставитись до Диявола як до античної вигадки, як до метафори, образу, теорії. 

В принципі, подібний підхід можна спробувати пояснити людським природнім прагненням добра (йдеться про психічно здорових людей), себто людині, яка протягом усього свого існування змушена щодня робити вибір між добром та злом, між великим і меншим злом, може бути важко визнати існування когось, хто являє собою стовідсоткове зло. 

Так чи інакше, але посмішки так званих атеїстів та їх глузування над віруючими зовсім не змінюють суті ситуціїї: люди поділяються на тих, які воліють бачити та чути, і тих, які віддають перевагу простим рішенням та відповідям. "В пеклі, як і на землі, заведено бажане приймати за дійсне."

Матеріалістам присвячується: 

Клайв Стейпл Льюїс (Clive Staples Lewis), 

(Відомий здебільшого завдяки своєму циклу творів "Хроніки Нарнії"; тепер уявіть, що коли йому було 15 він став атеїстом і був "very angry with God for not existing"!! і визнав, що Бог є Богом згодом, у віці 30-ти років здебільшого завдяки дружбі з  Толкієном)

 "Листи Крутеня" (The Screwtape Letters)

"... Я не  маю  наміру пояснювати, як листи, що оце  пропонуються читачам,  потрапили мені до рук.
Коли йдеться про дияволів, то в цьому  питанні  людство  схильне  скочуватись до однієї з  двох рівновеликих  і протилежних за  змістом помилок. Перша  полягає в тому, що люди  не вірять  у їхнє існування,  друга  — в тому, що вони не  тільки вірять  в  існування  дияволів,  а  й  виявляють  до  них  надмірну  й нездорову зацікавленість.  Самим   дияволам  однаково  подобаються  обидві  помилки:  вони захоплено вітають як матеріаліста, так і чародія. Манерою письма, застосованою в цій книжці, може легко  оволодіти  кожен, хто має  до цього хист; але схильні до поганих вчинків і дражливі люди, які б могли повернути мистецтво такого стилю на шкоду іншим, не зуміють перейняти його від мене.

 Читачам слід пам'ятати, що диявол — брехун. Не все те, про  що говорить Крутень, треба сприймати як правду, навіть  з його точки зору. Я  не ставив собі  за мету з'ясувати, що то були  за  люди, про  яких  згадується в  листах, але вважаю, що портрета,  скажімо,  Фр.  Спайка   чи   матері  підопічного   навряд  чи  цілком відповідають дійсності.  В пеклі, як і  на  землі,  заведено бажане  приймати за дійсне...