pensare e credere - sono due azioni che meritano il nostro tempo personale.
questo blog è una riflessione sulla tolleranza moderna, che non rispetta i limiti; sulla fede che è diventata teorica e relativa; sulla raggione che si usa solo durante la spesa; e sulla così detta "morale" che non ha i fondamenti cristiani...

Wednesday, November 28, 2012

: НЕказки про Диявола


Сатана

Супротивник Бога, в людській уяві він вже давно має вигляд казкового або навіть міфічного персонажа з банальними рогами та ратицями. Більше того, трапляється й таке, що навіть ті, хто визнають себе практикуючими християнами (католиками, православними тощо) звикли ставитись до Диявола як до античної вигадки, як до метафори, образу, теорії. 

В принципі, подібний підхід можна спробувати пояснити людським природнім прагненням добра (йдеться про психічно здорових людей), себто людині, яка протягом усього свого існування змушена щодня робити вибір між добром та злом, між великим і меншим злом, може бути важко визнати існування когось, хто являє собою стовідсоткове зло. 

Так чи інакше, але посмішки так званих атеїстів та їх глузування над віруючими зовсім не змінюють суті ситуціїї: люди поділяються на тих, які воліють бачити та чути, і тих, які віддають перевагу простим рішенням та відповідям. "В пеклі, як і на землі, заведено бажане приймати за дійсне."


Матеріалістам присвячується: 

Monday, November 19, 2012

Однакові "мама" і "тато", а що далі?

Франція: Масові протести проти одностатевих шлюбів

Варто зазначити, що запізно всі прокинулись. Одностатеві шлюби, власне, становлять частину нашої з вами реальності. Подобається це нам чи ні, але демократія знову показує зворотню сторону медалі: більш активна меншість керує пасивною більшістю. Все дуже просто: наприклад,  30% відсотків з тих, хто прийшли на вибори (а уявімо що явка склала 55% населення) проголосували "за" одностатеві шлюби. Наслідок - закон прийнято. Мораль: сидіть вдома і пишіть мемуари про невдачі сучасної демократії.

І немає сенсу дивуватись чи обурюватись, адже занадто довго суспільство прагнуло бути більш ліберальним, не встановлюючи жодних лімітів і не замислюючись над наслідками. А тепер - отримали те, чого прагнули: масове конвеєрне виробництво дітей (in vitro), мама-мама, тато-тато і т.д. От тільки, що буде далі? Адже всі ми знаємо, що людина схильна до постійного розвитку або деградації, вона просто не здатна стояти на місці. Тому в майбутньому слід очікувати й інших модифікацій поняття "нормальний" та "природний". До того ж, всі ці модифікації, звичайно ж таки, будуть обґрунтованими та "науково" підтвердженими (а інакше і не можна).

А з чого все почалось, звичайно ж таки з Америки, коли у 1973

Monday, November 12, 2012

Нове амплуа Патріарха Кирила:

Посол миру

"I am here to offer prayers"

Візит Патріарха Кирила до Святої Землі і справді є історичною подією. Адже це вперше за хтозна-скільки десятиліть Московський Патріархат нагадує усім, що саме вони є тим Третім Римом.

Питання ось тільки "з чого б це Кирило почав так рухатись світом?" 

Не так вже й давно (у році Божому 2010-му) в славному українському місті Одеса Патріарх Московський (в світі просто Кирило Гундяєв) підкреслив велич нової ідеологічної стратегії РПЦ - "російський світ", в оригіналі "руський мир" (який в народі окреслили просто і по-домашньому "гундяївщина"): концепція, яка мала б надати духовне виправдання прагненню Росії відродити свій політичний (і не тільки) вплив (тотальний контроль) на Україну, Білорусію тощо. "Російський світ" - це була новітня спроба РФ відродити свої імперські настрої, використовуючи МП, власне, за первісним її призначенням - як цезарепапістську церкву (простіше кажучи, як праву руку і головну підтримку Царя). Тоді здавалось, що Патріарха сповна влаштовує

Saturday, November 3, 2012

Як тривога, то до Бога... або релігія - класичний інструмент маніпуляції

Як часто людина згадує про Нього? Коли до принципів життя Його народу звертаються можновладці?
Останнім часом саме ВИБОРИ стали найдивнішим інструментом "навернення" людини до Бога, або принаймні підставою згадати що таке ці "християнські цінності".


Ось і мормон (мормони не вважаються і ніколи не вважались християнами) Ромні вирішив "нагадати" американцям, що окрім всього він ще й захищатиме "християнські цінності". Тільки от про що він? Про які конкретно цінності? І якими взагалі він, мормон у п'ятому поколінні, бачить ці "християнські цінності"? 

Як вдало політики кидають слова на вітер, як легко вони вживають сильні фрази, і з якою насолодою споглядають за тим, як люди (чи від неосвіченості, чи від безнадії) їм вірять. 

І проблема в тому (і саме це обурює!!!!), що навіть засоби маніпуляції стали примітивними. Ромні вдало вжив ключові слова "християнські цінності", але ж і недалекому зрозуміло, що це як та кістка для собаки. Невже католики та інші християни Америки для Ромні просто пси? Невже кинувши ці "християнські цінності" (поняття доволі широке) він відчуває себе кращим за Барака з його контрацепцією та абортами? Буцім-то "ось вам, беріть свої цінності. А тепер бачите, я кращий за Обаму!"

Чесно кажучи, така нахабність і відкрита зневага до людей і до священного дуже сильно дивують. Куди це все взагалі йде, якщо вже навіть політична маніпуляція стала такою банальною...

Ромні нагадує фарисея...
«Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, неправедні, перелюбники; не такий, як цей митар, бо я пощу два рази на тиждень, зі свого статку, зі свого прибутку даю десятину» (Лк. 89. 11).





Thursday, November 1, 2012

Обама і дурнувате свято

Що треба для того, щоб Обама сказав "ні" Хелловіну

Дивна річ ці традиції. Навіть якщо вони безглузді та смішні ніхто й не осмілиться їх порушувати, і мало хто дозволить собі сміливість замислитись над їх раціональністю та корисністю.

Обама ризикує програти вибори, втративши підтримку католиків, так активно підтримуючи "право" жінок на аборт (аборт, на думку Барака, є необхідною складовою медичного страхування), і забуваючи, власне, про Бога (якого він то вписує, то видаляє із своєї передвиборчої програми). Але ось він "шанс", вибачте за цинізм, Сенді - і Обама тепер може показати свою "близькість" до народу, із сумним пісним обличчям висловлювати стандартні слова підтримки. І уявіть собі, що сум від урагану настільки торкнув серце Барака і його дружини, що вони вирішили НАВІТЬ відмінити традиційне сімейне (ось вони "християнські" традиції "віруючої" сім'ї) святкування Хелловіну у Білому Домі. 

Цікаво, на які ще жертви здатен піти цей президент заради свого народу?